Ірина Павленко

запропонував цікаву штуку, щоб подолати синдром «нового життя з понеділка». Якщо ви хочете щось змінити у своїй поведінці, спробуйте для початку змінити не саму поведінку, а її варіативність. Курці, яких просили викурювати щодня однакову кількість цигарок, поступово зменшували цю кількість, навіть якщо їм про це не казали. Рахлін стверджує, що така стратегія працює, адже курців позбавляють звичної відмовки, що завтра щось зміниться. Кожна наступна цигарка — це не лише ще одна, викурена сьогодні: це ще одна, викурена завтра, і післязавтра, і після-післязавтра. Кожна додаткова цигарка завдає ще більшої шкоди, і не зважати на наслідки для здоров’я стає дедалі важче

Самоконтроль — це кращий прогностичний чинник успіху в навчанні, ніж розумові здібності

Експеримент із силою волі: чого ви хочете найбільше?

Коли у вас закінчуватиметься сила волі, відновіть її, звернувшись до свого «я хочу». Подумайте про свою найважливішу мету та проаналізуйте такі методи мотивації:

1. Яку користь ви одержите, якщо досягнете своєї мети? Якою буде ваша особиста винагорода? Ви станете здоровішим, щасливішим, вільним, фінансово забезпеченим чи, може, успішним?

2. Хто ще виграє від вашого успіху? Безперечно, є люди, які залежать від вас та на яких позначаються ваші рішення. Як ваша поведінка впливає на вашу родину, друзів, колег, підлеглих чи начальників, або ж на суспільство загалом? Як їм допоможе ваш успіх?

3. Уявіть, що якщо зараз ви зробите найважчий крок, то з часом вам буде легше досягти цієї мети. Чи можете ви уявити, яким стане ваше життя і як ви почуватиметеся, якщо досягнете успіхів у цьому випробуванні? Чи варті тимчасові незручності зараз тих переваг, які ви одержите в майбутньому?

Іноді наша найпотужніша мотивація — це зовсім не те, що нам здається. Якщо ви хочете змінитися, щоб задовольнити когось іншого або стати кращою людиною, спробуйте знайти якесь інше «хочу», важливе особисто для вас.

Заключне слово

Межі самоконтролю — це парадокс: ми не можемо контролювати все, однак єдиний спосіб зміцнити самоконтроль — розширити його межі. Як і м’язи, сила волі керується правилом «Користуйся, бо втратиш». Якщо ми намагаємося зберегти енергію, відлежуючи боки на дивані, то можемо втратити й ту дещицю сили, що в нас є. Однак і щоденні марафони для сили волі призведуть лише до цілковитого краху. Тренуватися потрібно, наче мудрий спортсмен, — розширюючи межі обережно і поступово. Ми, безперечно, можемо віднайти в собі сили та мотивацію в моменти слабкості, проте краще знайти спосіб допомогти нашим втомленим «я» зробити правильний вибір.

Я вважаю, що найкращий спосіб досягти самоконтролю — зрозуміти, чому ви його втрачаєте.

Знання самого себе — особливо коли виникають проблеми із силою волі — це основа самоконтролю.

Наука сили волі дає нам змогу усвідомити, що в певному розумінні кожен із нас постійно бореться зі спокусами, залежностями, чинниками, що відвертають увагу, та небажанням робити все вчасно. Це не індивідуальні слабкості, що свідчать про наші особисті недоліки. Це загальні проблеми людської природи.

Завдання «я не буду»: яка найшкідливіша у вашому житті звичка? Чи є щось, від чого ви готові відмовитися чи робити не так часто, бо це шкодить вашому здоров’ю, щастю й успіху?

Перш ніж щось змінити, слід прояснити реальну ситуацію. Наприклад, зрозуміти, в які саме моменти ви піддаєтеся найбільшій спокусі або яким чином голод впливає на те, скільки ви витрачаєте. Я попрошу вас звернути увагу на те, що ви говорите собі, коли на шляху до зміцнення сили волі виникають якісь випробування, зокрема коли ви зволікаєте; як оцінюєте успіхи чи невдачі власної волі.